Випадок раннього розцвітання Сон-трави

07.03.2025р. на лучно-степових ділянках Галицького національного природного парку виявлено масове цвітіння вразливого, червонокнижного виду сну великого (Pulsatilla grandis Wender.). Ранньоквітучі рослини знайдено на південно-західних схилах Щовбів (Горобцеві сіножаті) біля с. Поділля, Куропатницькому Камені (с. Куропатники) і Касовій Горі.

Сон великий − рідкісна рослина, яка трапляється в Україні переважно в ізольованих локалітетах на Західному Поділлі та Прикарпатті, а також дуже рідко на Правобережному Лісостепу. Згідно ботанічного опису рослина цвіте у квітні – травні. Але за літературними джерелами є відомості, про раннє цвітіння 21 березня 2023 року на території Національного природного парку “Дністровський каньйон” (офіційна сторінка парку). Нами цвітіння цієї рослини виявлено ще раніше – 7 березня 2025 року! Це аномальне явище! Весна приходить до нас вже значно раніше і це впливає (вважаємо, що негативно) на популяції рослин.

Сон великий – багаторічна трав’яниста рослина з великими квітами-дзвіночками. Рослини покриті густими, м’якими, золотистими або сріблястими волосками, що сприяє високій холодостійкості, тому вони не пошкоджуються весняними заморозками. Головною ознакою сну є весняне відростання бутонів на поверхні ґрунту, а листя з’являється лише після цвітіння. Листки тричіперисторозсічені. Квітки одиничні, світло-фіолетові, лілові. Розмножується насінням. Наукова назва сон-трави – “пульсатiла”, що означає шелестiти, дзвенiти. I справдi, на вiтрi рухи ворсинок нагадують своєрiдний дзвiн. Рослини сон-трави реагують на зміну погоди. У негоду вони неначе засинають, закриваючи квіти. Також говорять, якщо покласти сон-траву на ніч під голову, то у сні можна побачити своє майбутнє. Саме за ці ознаки сон надiлили рiзними епiтетами: сон-трава, сон-зiлля, сончик, самсончик, дудурка, бобрик, дзвiночок королеви.

Значна частина популяції виду на даних територіях втрачена через розорювання степових ділянок, часте раньо-весняне випалювання сухостою і, як наслідок, заростання чагарниками та небажаними видами, наприклад таких, як молінія очеретяна (Molinia aruninaceae), яка суцільним войлоком покриває лучно-степові ділянки, через що, рослина не може успішно вегетувати. Також рослин масово зривають на букети і викопують для пересадки, тому цей вид потребує значної охорони. Занесений до Червоної книги України (2021) та Додатку І Бернської конвенції.

Для збереження та відтворення популяції даного виду на лучно-степових ділянках Галицького НПП необхідні наступні заходи:

  • контрольований випас великою рогатою худобою (при можливості);
  • пізньолітнє сінокосіння;
  • вирубування чагарників;
  • впровадження штучного насіннєвого розмноження, яке вже проводиться в деяких ботанічних садах України.

 

Інформація підготовлена науковою співробітницею Галицького НПП

Олександрою  БУЧКО. (Фото автора).

Новини

Фенологія хвойних

Під час фенологічних спостережень весною 2025 року у всіх деревних видів відмічено початок фенофаз на два тижні раніше, ніж звичайно. В інтродукованих видів періоди фенологічних фаз відбуваються у різний термін. Це пов’язано з їхніми біологічними особливостями росту і розвитку, оскільки ці види природно ростуть у різних природно-кліматичних умовах. Спостереження проводили на території дендрарію Галицького НПП. […]

  • Наука

УНІКАЛЬНИЙ ВПЛИВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ

У всім світі, міжнародна спільнота визнає, що цінність результатів будь-якої  діяльності не може бути вище цінності здоров’я та життя Людини. Згідно з указом Президента України № 685/2006 від 18.08.2006 в Україні відзначають День охорони праці, який запроваджено з метою привернення уваги суспільства, органів державної влади, суб’єктів господарювання до питань охорони праці, запобігання нещасним випадкам на […]

  • Без категорії

ВОНИ ПОВЕРНУЛИСЯ!

Рідкісні птахи Косарі білі (Platalea leucorodia Linnaeus, 1758) знову загніздилися у Галицькому національному природному парку! В Україні зазвичай косар гніздиться в основному уздовж Чорноморського узбережжя, але на початку цього століття, цих птахів реєстрували на гніздуванні у кількох пунктах в глибині континенту. У Галицькому НПП вперше гніздування косарів виявив Володимир БУЧКО у 2010 році. На заломах […]

  • Наука
  • Птахи