Випадок раннього розцвітання Сон-трави

07.03.2025р. на лучно-степових ділянках Галицького національного природного парку виявлено масове цвітіння вразливого, червонокнижного виду сну великого (Pulsatilla grandis Wender.). Ранньоквітучі рослини знайдено на південно-західних схилах Щовбів (Горобцеві сіножаті) біля с. Поділля, Куропатницькому Камені (с. Куропатники) і Касовій Горі.

Сон великий − рідкісна рослина, яка трапляється в Україні переважно в ізольованих локалітетах на Західному Поділлі та Прикарпатті, а також дуже рідко на Правобережному Лісостепу. Згідно ботанічного опису рослина цвіте у квітні – травні. Але за літературними джерелами є відомості, про раннє цвітіння 21 березня 2023 року на території Національного природного парку “Дністровський каньйон” (офіційна сторінка парку). Нами цвітіння цієї рослини виявлено ще раніше – 7 березня 2025 року! Це аномальне явище! Весна приходить до нас вже значно раніше і це впливає (вважаємо, що негативно) на популяції рослин.

Сон великий – багаторічна трав’яниста рослина з великими квітами-дзвіночками. Рослини покриті густими, м’якими, золотистими або сріблястими волосками, що сприяє високій холодостійкості, тому вони не пошкоджуються весняними заморозками. Головною ознакою сну є весняне відростання бутонів на поверхні ґрунту, а листя з’являється лише після цвітіння. Листки тричіперисторозсічені. Квітки одиничні, світло-фіолетові, лілові. Розмножується насінням. Наукова назва сон-трави – “пульсатiла”, що означає шелестiти, дзвенiти. I справдi, на вiтрi рухи ворсинок нагадують своєрiдний дзвiн. Рослини сон-трави реагують на зміну погоди. У негоду вони неначе засинають, закриваючи квіти. Також говорять, якщо покласти сон-траву на ніч під голову, то у сні можна побачити своє майбутнє. Саме за ці ознаки сон надiлили рiзними епiтетами: сон-трава, сон-зiлля, сончик, самсончик, дудурка, бобрик, дзвiночок королеви.

Значна частина популяції виду на даних територіях втрачена через розорювання степових ділянок, часте раньо-весняне випалювання сухостою і, як наслідок, заростання чагарниками та небажаними видами, наприклад таких, як молінія очеретяна (Molinia aruninaceae), яка суцільним войлоком покриває лучно-степові ділянки, через що, рослина не може успішно вегетувати. Також рослин масово зривають на букети і викопують для пересадки, тому цей вид потребує значної охорони. Занесений до Червоної книги України (2021) та Додатку І Бернської конвенції.

Для збереження та відтворення популяції даного виду на лучно-степових ділянках Галицького НПП необхідні наступні заходи:

  • контрольований випас великою рогатою худобою (при можливості);
  • пізньолітнє сінокосіння;
  • вирубування чагарників;
  • впровадження штучного насіннєвого розмноження, яке вже проводиться в деяких ботанічних садах України.

 

Інформація підготовлена науковою співробітницею Галицького НПП

Олександрою  БУЧКО. (Фото автора).

Новини

Нова знахідка білопавутинника

Плюс ще одна знахідка «червонокнижного» виду на території Галицького НПП. На цей раз це білопавутинник бульбастий (), Група плодових тіл цього виду була виявлена в ялиновій посадці в Галицькому лісництві. Цей вид на території Галицького НПП найчастіше трапляється якраз у хвойних лісах. .

  • Наука

Підсумки літа. Екоосвіта.

«Природа — наймудріший вихователь. Вона говорить з дитиною мовою краси, доброти й гармонії.» В.Сухомлинський. Незважаючи на всі обставини, які є зараз навколо нас ми продовжуємо нести велику любов до навколишнього світу. Стукаємо у маленькі сердечка, вкладаємо в них найцінніше. Бо лише так ми зможемо вберегти те, що дарує нам життя! Цього літа у Галицькому парку […]

  • Екоосвіта

Австралійський чорний красень, який поповнив список орнітофауни Галицького НПП.

Інвентаризація птахів, як і всіх хребетних тварин у Галицькому національному природному парку завершилася, але майже кожного року інвентаризаційний список поповнюється новими видами. Саме в 2025 році таким новим видом виявився яскравий представник з Австралії – Лебідь чорний (Cygnus atratus). Цей птах у дикій природі зустрічається по всій території Австралії і на Тасманії. В середині 19 […]

  • Без категорії
  • Наука