2 лютого світ відзначає Всесвітній день водно-болотних угідь (ВБУ). Ця дата присвячена підписанню Рамсарської конвенції у 1971 році для захисту цих цінних екосистем. Цьогорічний девіз — «Водно-болотні угіддя та традиційні знання: вшанування культурної спадщини». Тема підкреслює зв'язок між місцевими громадами та болотами, які століттями забезпечують людей ресурсами та формують їхню ідентичність. Україна приєдналася до Конвенції у 1996 році. Наразі до списку Рамсарських угідь міжнародного значення включено 50 об'єктів, але це всього 2% від загальної території. Однак через військову агресію значна частина українських Рамсарських угідь опинилися під загрозою або постраждали від бойових дій. В Івано-Франківській області статус міжнародного значення мають:
-Витоки ріки Прут — високогірні водно-болотні комплекси в Карпатах.
-Витоки ріки Погорілець — унікальні гірські екосистеми, що живлять карпатські річки.
-Бурштинське водосховище та ріка Дністер — важливі водойми для зимівлі та міграції водоплавних птахів та збереження біологічного різноманіття. Два останні водні комплекси входять до складу Галицького національного природного парку.
Унікальність Бурштинського водосховища в тому, що це найбільша незамерзаюча водойма Західної України. Через роботу Бурштинської ТЕС температура води тут завжди на кілька градусів вища за навколишні водойми, що робить його критично важливим місцем для зимівлі птахів. Його площа 1260 га, водосховище викопали на річці Гнила Липа. Бурштинське водосховище було створене у 1965 році. Тут зареєстровано понад 150 видів птахів, з яких 19 занесені до Червоної книги України. Під час весняної міграції кількість птахів може сягати від 7 000 до 22 300 особин. Це місце гніздування вразливого у світі попелюха та зимівлі великого та малого крехів, гоголя зеленоголового та інших рідкісних птахів.
01.02.2026р. нами проведено обліки зимуючих гідрофільних видів в межах водосховища. У зв'язку із морозами більша частина водойми покрита льодом. Найбільша концентрація птахів концентрується на теплому каналі. На водоймі домінують великі баклани (більше 1300 тис особин), лиска (1260 ос.) та крижень (750 ос.). Здивувала висока чисельність сірої гуски (136 ос.) крехів великого (460 ос.) і малого (390 ос.), чепури великої (58 ос.). Кількість гоголя зеленоголового (ЧКУ) з кожним роком зменшується – обліковано всього 125 особин, коли наприкінці минулого століття тут нараховували зграї до 2 тис. особин. Поступово зменшується чисельність, в минулому масового виду, мартина озерного – облікували всього 178 особин. Також, виявлено: пірникозу велику (16 ос.), лебедя-шипуна (26 ос.), сіру чаплю (25 ос.), попелюха (48 ос.), чернь чубату (35 ос.), чирянку малу (21 ос.), свища (3 ос.), мартина жовтоногого (46 ос.) та сивого (13 ос.) рибалочку звичайного (2 ос.).
(У публікації використані фото Володимира БУЧКО, фото зроблені 01.02.2026 року).
Інформація підготовлена науковою співробітницею Галицького НПП
Олександрою БУЧКО.
