Австралійський чорний красень, який поповнив список орнітофауни Галицького НПП.

Інвентаризація птахів, як і всіх хребетних тварин у Галицькому національному природному парку завершилася, але майже кожного року інвентаризаційний список поповнюється новими видами.

Саме в 2025 році таким новим видом виявився яскравий представник з Австралії Лебідь чорний (Cygnus atratus). Цей птах у дикій природі зустрічається по всій території Австралії і на Тасманії. В середині 19 століття його інтродуковали до Нової Зеландії, де він швидко прижився. У Європі і Північній Америці його іноді тримають в парках. Він є орнітологічною емблемою австралійського штату Західна Австралія. Звичайно, до нашого парку цей птах не прилетів з Австралії, а мабуть є втікачем з зоопарку, міського озера чи екопарку.

Вперше (03.08.2025 р.) цього австралійського красеня виявили на риборозплідних ставках поблизу Бурштинського водосховища членкині Західноукраїнського орнітологічного товариства Наталія Пріяткіна та Людмила Поклад. Красувався птах серед зграї лебедів-шипунів (Cygnus olor).
Повторно, очевидно цей же птах, виявлений науковцями Галицького НПП тут же 21.09.205 р. У дикій природі Європи і України є рідкісні зустрічі цих птахів, втікачів із приватних колекцій або зоокутків. Це перша зустріч чорного австралійського лебедя на теренах Прикарпаття у природному середовищі.

Чорний лебідь віддає перевагу неглибоким водоймам з прісною водою. Поза шлюбним періодом його іноді можна зустріти й біля берегів річок. На відміну від багатьох водних птахів і інших видів лебедів, чорний лебідь не є перелітним птахом. Проте, він дуже мобільний і навіть відносно невеликі перешкоди, такі як тривалий шум, можуть змусити його змінити місце мешкання. Чорні лебеді в більшості випадків проводять все життя приблизно в тому ж регіоні, де народилися і виросли, реагуючи на зміни рівня води. Живляться ці красені переважно водними рослинами і дрібними водоростями, а також зерном, наприклад пшеницею або кукурудзою. Іноді вони поїдають листя з гілок плакучих верб, що звисають до води, або ж прибережні трави.

З літературних джерел відомі випадки гібридизації чорного лебедя (Cygnus atratus) з іншими видами лебедів, включаючи лебедя-шипуна (Cygnus olor), хоча такий гібрид не є поширеним явищем у природі та часто зустрічається в неволі. Зазвичай це відбувається через приналежність до одного роду, що дозволяє схрещування, але їхні природні ареали та види відрізняються, що робить таке схрещування мало ймовірним.
Надіємось, що мешканці м. Бурштина та гості матимуть можливість любуватися рідкісним екзотичним красенем ще й взимку, птах очевидно перелетить на водосховище.
У публікації використано матеріали з інтернет-видань.
Публікацію підготовлено науковою співробітницею

Галицького НПП Олександрою Бучко.

Новини

Підсумки літа. Екоосвіта.

«Природа — наймудріший вихователь. Вона говорить з дитиною мовою краси, доброти й гармонії.» В.Сухомлинський. Незважаючи на всі обставини, які є зараз навколо нас ми продовжуємо нести велику любов до навколишнього світу. Стукаємо у маленькі сердечка, вкладаємо в них найцінніше. Бо лише так ми зможемо вберегти те, що дарує нам життя! Цього літа у Галицькому парку […]

  • Екоосвіта

НАЗК презентувало унікальний гайд для викривачів корупції

Гайд для викривачів корупції – електронний посібник, у якому в доступній та зрозумілій формі роз’яснюється: хто такий викривач, які права та гарантії захисту він має, як підготувати повідомлення про корупцію та обрати канал, а також громадян заохочують до активної участі у викритті корупційних порушень, що є важливим компонентом функціонування антикорупційної системи. Електронна версія гайду доступна […]

  • Без категорії

Повторне липневе цвітіння ранньоквітучого червонокнижного виду

Липень, 2025 рік на Касовій Горі науковцями Галицького НПП виявлено повторне цвітіння весняного виду сон-трави. Сон-трава, сон-зілля, сонник, кожен знає і називає цю рослину по-різному. Справжнє ж її ім’я – Сон розкритий, або сон широколистий (Pulsatilla patens (L.) Mill.) вид занесений до Червоної книги України та до Резолюції 6 Бернської конвенції. За літературними джерелами рослина […]

  • Без категорії
  • Наука