Під час наукових досліджень у травні та червені 2026 року на лучно-степових ділянок Касової гори науковці Галицького НПП тричі виявляли Дибку степову (Saga pedo). Цього рідкісного коника науковці виявляли тут і раніше (KLAHACZ,1928; KINEL, NOSKIWICZ,1930; KUNTZE, 1938; РІЗУН, 2000; ЗАМОРОКА, 2004; 2008; 2014; 2017), але такі часті реєстрації цієї комахи останнім часом не можуть не радувати – це значить, що стан нашої популяції задовільний. Будь яке спостереження дибки має велике значення для науки, адже вид є малочисельним, зникає через розорювання степів, перевипас, зведення колків, викорчовування шибляка, застосування пестицидів. Станом на сьогоднішній день Касова гора – єдине урочище на Івано-Франківщині де виявлене дибка. В межах західної України цю комаху реєструвал ще в Чернівецькій області.
Дибка степова (Saga pedo) – це один із найбільших і найнезвичайніших коників Європи, який веде прихований спосіб життя в степах. Ця комаха має унікальні біологічні особливості, занесена до Червоної книги України, як рідкісний вид і охороняється на міжнародному рівні. Популяції цього виду складаються виключно із самок. Дибки розмножуються за допомогою партеногенезу – відкладені яйця розвиваються без запліднення. Самці у дибки степової практично відсутні в природі. Безкрилі самки відкладають яйця (приблизно по 7 штук) в ґрунт довгим яйцекладом. Вона може досягати 7–9 см у довжину та є одним із найбільших представників прямокрилих у Європі. Завдяки зеленому забарвленню дибка чудово маскується серед степової рослинності. На відміну від більшості інших коників, дибка степова взагалі не має крил. Через це вона не вміє літати та нездатна скрекотати.
Цей хижий коник живиться іншими комахами (сарановими, жуками, клопами та навіть іншими кониками), допомагаючи підтримувати природний баланс екосистеми. Найбільшу активність комаха виявляє ввечері та вночі. Вдень вона нерухомо сидить у густій траві. Дибка не ганяється за здобиччю. Вона завмирає, підстерігає жертву і хапає її своїми потужними передніми лапами, що вкриті гострими шипами.
Мешкає переважно на ділянках цілинного степу, які сьогодні потребують особливої охорони через розорювання земель, забудову та інші фактори впливу людини.
В Україні охороняється у заповідниках степової зони. Пропонується створення ентомологічних заказників у місцях мешкання виду. Відновленню чисельності виду могло б сприяти штучне розселення. Внесений до додатку ІІ Бернської конвенції.
Збереження степових територій є важливим не лише для дибки степової, а й для багатьох інших рідкісних видів рослин і тварин. Бережімо природу та підтримуймо охорону біорізноманіття України!
Інформація підготовлена науковою співробітницею Галицького НПП
Олександрою БУЧКО. (Фото автора).
